Низьковуглеводні дієти

Низьковуглеводні або безвуглеводні дієти

Дієти з різким обмеженням вуглеводів базуються на зменшенні споживання продуктів з високим глікемічним індексом. Існують різні модифікації цих дієт, але основна суть зводиться до різкого обмеження вуглеводів – до 30% калорійності раціону (до 100 г); до підвищення частки білків – 20-30%; а основне енергетичне надходження забезпечується жирами – близько 50-60% добової калорійності раціону.

Найбільш яскравий приклад низьковуглеводної дієти – дієта Аткінса, в перші два тижні якої надходження вуглеводів обмежується 20 грамами, в подальшому – 50 грамами. При хронічній нестачі вуглеводів їжі для підтримки нормальних показників глікемії утилізується резервний глікоген печінки. При повній відсутності надходження вуглеводів його запаси закінчуються через 48 годин, що супроводжується частковим зневодненням. Надалі для глюконеогенезу активізується окислення жирів; для забезпечення енергопотреб печінку і м’язи метаболізують вільні жирні кислоти, а часткове їх окислення призводить до утворення кетонових тіл (ацетон, ацетоацетат, | 3-гідроксибутират), які можуть використовуватися в якості палива усіма тканинами, що містять мітохондрії. При різкому обмеженні надходження вуглеводів (менше 50 г на день) розвивається кетоз. В даний час відсутні дані про дослідження тривалої (більше 12 місяців) застосування низьковуглеводних дієт. Але, за результатами проведених наукових робіт тривалістю від шести тижнів до одного року, дотримання таких дієт протягом шести місяців призводить до ряду сприятливих змін в організмі: зменшенню маси тіла, вмісту тригліцеридів, прозапальних маркерів крові; збільшення кількості ліпопротеїдів низької щільності, підвищенню рівня ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ). На тлі підвищеного вмісту кетонових тіл пригнічується апетит, значно знижуються показники тощакової і постпрандіальної глікемії за рахунок зменшення печінкової продукції глюкози і рівня інсуліну. Додатковим фактором, який поліпшує дію інсуліну, може бути підвищений рівень лейцину, який відзначається при низкоуглеводной дієті з надмірним споживанням білка. У сукупності зазначені зміни стимулюють утворення СЖК і гліцеролу з депонованих тригліцеридів. Але ці зміни були продемонстровані лише в короткострокових дослідженнях. А при порівнянні результатів зниження маси тіла на тлі дотримання низкоуглеводной і високоуглеводной дієт протягом одного року втрати маси тіла виявлялися порівнянними. У той же час відзначений цілий ряд негативних наслідків різкого обмеження вуглеводів їжі, особливо в дослідженнях, які тривають більше півроку: зменшення худої маси, зниження вмісту важливих мікронутрієнтів в крові (калію, кальцію, магнію і заліза) і збільшення рівня гомоцистеїну, холестерину ЛПНЩ і СЖК ; посилення екскреції кальцію з сечею і підвищення ризику нефролітіазу. Надмірне надходження СЖК в печінку, жирову і м’язову тканину протягом тривалого часу призводить до порушення чутливості до інсуліну на рецепторному рівні. Особливо це характерно для низьковуглеводних дієт з великим вмістом жирів. Сильне обмеження овочів і фруктів і часте вживання м’ясної їжі підвищує можливість розвитку різних неоплазій у пацієнтів, що дотримують низьковуглеводної дієти.

Артеріальна гіпертензія. Дослідження показали, що низьковуглеводна дієта ефективно знижує рівень артеріального тиску і є кращою при гіпертонічній хворобі.

Цукровий діабет. Дослідження показали, що у всіх без винятку хворих на цукровий діабет низьковуглеводна дієта забезпечує найбільш стабільні низькі рівні цукру в крові і забезпечує поступове зникнення симптомів діабетичної стопи та інших уражень, що викликає цукровий діабет. Також низьковуглеводна дієта забезпечує підвищення чутливості організму до інсуліну і у деяких хворих діабет може відступати при дотриманні суворих правил харчування.

Схуднення

Скорочення споживання вуглеводів є набагато більш ефективним методом зниження ваги, ніж дієти з низьким вмістом жирів, свідчать висновки великого дослідження Гарвардського університету. Аналіз результатів 53 досліджень 67000 дієт привів до висновку, що ті, хто протягом року сидів на дієтах з низьким вмістом жирів, виявився приблизно на один кілограм важче, ніж ті, хто використовував дієти з «низьким вмістом вуглеводів».

Низьковуглеводні дієти в бодібілдінгу і спорті

Однак слід зазначити, що всі низьковуглеводні дієти призводять до пригніченого стану, низького рівня силових показників та м’язової виносливості. Також загальний рівень тестостерону знижується. Також знижується м’язова маса. Для бодібілдерів низьковуглеводні дієти рекомендовані в період сушки за наявності потужної фармакологічної стероїдної підтримки. В противному випадку м’язи зникнуть – організм розщепить їх на амінокислоти і спалить для покриття енергетичного дефіциту. Звісно при наявності великої кількості білків і жирів в раціоні м’язова маса буде триматися на одному рівні, але і схуднення майже не буде відбуватися.

Опубліковано у бодібілдінг, Здоров'я | Теґи: , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *